Тадеуш: "Цо було пієрше - вілка чі гралі?" - пробубнявів у мікрофон пшек з голограмним той-тер'єром, дивлячись в бінокль то передом то задом наперед. Його малиновий макіяж підкреслює блакитну кров,а хромовані зуби і керамічні нігті видають Антилева Куріня ім. Кукурудзи-мандавохи.
Я: "Гралі" - недбало кинув пасажиру чергову несвідому відмазку. Ми летимо на бірюзовому кукурузнику Теравів над автоматичною молочною фермою. ПВО артіля Карати Карпат за давньою дружбою пропускає нас над собою, випустивши двох голубів буцімто у знак привітання. Голуби проплачені турагенством.
Мальовані від весняних жуків дерев'яні статуї худорлявих колгоспників біліють над розкислою дорогою, по якій їде платформа з молодими ягнятами під настриг.Коло водяного млина корова спустошає кущ барбарису, бобер паплюжить стару обліпиху.
Тадеуш: "А цо то пан так думає?" - несподівано і безповоротно прокидається обсерватор, досі не копаючий глибше.
І тут я починаю напрягатись. Вила...Чого вила були перші... Та ні, все ж таки вилка. Чи вила... Охххх... Все б вирішило знання послідовності винаходів збільшувального і зменшувального апаратів. Бо якшо першою була збільшувалка-то наростили мацьоньку вилку, а якшо зменшувалка-кіньскі гралі.Це нове питання,яке я "не знати,бо путьовку не читати"-крутиться в голові рима.Відкидаємо апаратне питання за наявності небажаного розгалуження. А що було потрібне...перш за все? Гралі люди використовували в процесі заготівлі їжі, а вилка допомогла їм їжу споживати. Без гралів вилка ніщо.
Борис Подоляк, бортмеханік, мне наконечник мікрофона і беззвучно плете губами мантру. Схоже, його теж перейняло несподівано важливе питання, на яке назрів свіжий коментарій.
Боря: -"Я тако скажу" - раптом випалює - "Якшо велікану гралі - то вилка по розміру, то шо тоді йому сама вилка? Міні-вилка,чі шо? Та йому вилка то вже не просто вилка, зуб на підара!".
Я: -"Мужик, тобі воно не нада, хулі ти лізиш!" Боря затикається. Поляк либиться і не розуміє ніц. "Йому треба дати не стільки правдиву, скільки розважальну відповідь" - постають у пам'яті настанови Агента. Пригадую ці слова, придумую відповідь і заливаю її піздатим галицьким соусом:
"Стригла баба нижній полюс,
тай найшла записку.
В тій записці був архів
Соні-аферистки
Та писала шо в вікно
раз проникла люцке
На столі стояв первак
І печена куцька
Стала Соня повзать раком
Тай шукать прибора
Шоб ізїсти те добро,
Витертися в штору
"Хоп!" в кутку злапали пальці
Вильчатку з сервіза
Обронила стара баба,
Тай під стіл не лізла
Стала Соня наминати
голосно хрустіти
Ну тий бабу було б гріх
Шумом не збудити
Як вхопила баба гралі
Курві дала джазу
Щезла Сонька як та відьма
На метлі відразу
Ото баште,проше пана,
перше була вілка
Далі - гралі, із якими
В сраці бігла жінка".
Немає коментарів:
Дописати коментар